У сучасному світі багато з нас прагнуть досліджувати неординарні канали передачі інформації. І з цього моменту постає питання: де взяти нові форми і як їх прочитати?
Відповідь є простою: озирнутися навколо. Адже навіть у підземному переході можна знайти мистецький куточок, закодований символами. Тримайте приклад: тлумачення графіті, яке знаходиться в підземці самого серця Києва – на Європейській площі.
Графіті – теж текст
У центрі уваги – молода дівчина. Її образ змальовано ідеально, як з точки зору антропологічного портрету українця (центральноукраїнський + нижньодніпровський типи), так і згідно українських фольклорних джерел. Адже наші предки завжди звертали увагу на зовнішню красу дівчини та надзвичайно точно виражали це у пареміях: «Де врода, там і сила», «Де стан, там і врода», «Гарній дівці гарно і в ганчірці», «Не скакала б дівка дрібно, якби того не потрібно», «Краса лиця – це половина приданого». Змалювання молодиці, її зовнішньої вроди стосуються того, що має статус довершеності, цінності, краси, енергії, живучості.
Зв’язок з автентикою
У давніх українських віруваннях важливе місце займала Берегиня – мати всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, природи та добра. Традиційне зображення Берегині – символічна постать жінки з застережливо піднятими руками, на графіті дівчина з піднятими до неба, сонця руками як знак самонаповнення життєдайною енергією (в українських традиційних танцях також використовується цей жест як релікт обрядової функції танців).
Важливо визначити семантичне навантаження атрибутів. З голови дівчини виросло пишне дерево життя. Чому саме таким чином? Насамперед, дівчина має довге, розпущене волосся, заквітчане вінком, в українській традиції волосся (непокрите, дівоче) – зв’язок з космосом, володіння потужним потоком енергії.
Імовірно, що у цьому зображенні є риси слов’янської богині Мокош, яка зображалася з оленячими рогами-символом сонячних променів. За вертикаллю дерево ділиться на три частини: нижню — коріння (підземний світ), середню — стовбур (земний світ) та верхню — крону (небесний світ).
У верховітті світового древа селяться птахи-ластівки – символ відродження, добра і щастя. Важливо, що ці птахи оточені крапками – знаками, які ще в трипільських логографах позначали пам’ять. Птахи, оточені знаками пам’яті, які є посередниками між світом живих і світом предків, а також охоронцями роду. Також крапки, плями (аморфний елемент) в українській орнаментиці близькі до символіки хмар, і співвідносяться з ідеєю переходу.
Що оточує дівчину? Нестримні потоки енергії, які йдуть від землі до неба, стилізовані орнаментом ключа, напівромба, що є символом жіночого начала.
Що ми прочитали?
Дівчина (риси богині Мокоші, трансформована в Берегиню), яка знаходиться в лімінальній фазі свого розвитку, готується до ініціації на новий етап свого життя і для цього вона володіє всіма необхідними атрибутами. Це немов образ України на етапі свого становлення, яка змінюється, пробуджується, але при цьому не втрачає зв’язку з предками (дерево життя з птахами).
Пропонуємо вчитися разом з ArtMess розширювати власні горизонти та бачити потаємне.