Цілий рік українці святкують ювілей видатного митця, державного діяча, лауреата Шевченківської премії, Міністра освіти, академіка, генія української поезії Павла Тичини. Головним осередком популяризації, вивчення і збереження спадщини поета, місцем, де проводяться Тичининські заходи (і не тільки) є Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини. У затишній атмосфері, у самому мешканні, де писав і творив цей великий чоловік (знаходиться по вулиці Терещенківська, 5 у Києві), мені випала чудова нагода поспілкуватися з директоркою культурно-освітньої установи, пані Євгенією про Тичининські заходи, жінок Павла Григоровича й міфи, які гуляють в народі навколо його постаті.    

– Пані Євгеніє, у 130-ти річчя Павла Тичини чим плануєте дивувати (здивували вже!) відвідувачів музею?

– Для нашого музею весь 2021-й р. буде осяяний святкуванням 130-ти річчя з дня народження Павла Тичини. Крім того, цей рік сповнений ювілеїв іншим видатним особистостям української культури XX-го та XXI-го ст. Цього року ми дивували, як онлайн так і оффлайн проєктами. Дані проекти розкривали зацікавлення, захоплення, інтереси та творчу діяльність Павла Тичини. Відбулась низка виставок та інших освітніх та розважальних проектів. У плані виставкової роботи ми зосередились на представлені жанрів та напрямків у мистецтві, які розвивалися за життя Павла Тичини: акварель, графіка, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, вишивка.

– Навколо П. Тичини дуже багато міфів і упереджень. Як ви боретесь із негативним ставленням до постаті митця?

– До постаті поета ми ставимося об’єктивно і неупереджено. Основним інструментом для розвінчування міфів та стереотипів постаті Павла Тичини є робота з фактичними матеріалами, першоджерелами,  архівами, спогадами, щоденниками. Дана праця знаходить своє відображення передусім в екскурсіях та розвідках, статтях, тезах на сайті музею. Кожна наша тематична та авторська екскурсія  побудовані на щоденникових записах, архівних матеріалах, матеріалах з біографій видатних діячів минулого, наукових дослідженнях. Ми намагаємось показувати Павла Тичину таким яким він був, різні сторони, грані, особистого, творчого з яких складається загальний образ поета.

– Розкажіть про проєкти, які вже відбулися в музеї Тичини?

– Нині вже реалізованими є проекти напряму пов’язані з поетом – це виставка «Мій шлях то із костриці то із жоржин» яка презентує життя нашого патрона, його творчість, коло спілкування. Виставка «Яблуневоцвітно»: весняна, легка та лірична, як рання творчість поета. Презентовані глядачам акварельні та графічні роботи 20 українських художників з Києва, Кам’янця-Подільського, Одеси. Надзвичайно яскравою та захопливою стала виставка «ПЕРВОЦВІТ» плакати створені студентами Фахового коледжу технологій та дизайну КНУТД. «А музики нам не досить», як колись писав Павло Григорович. Продемонструвати його любов до музики нам допомогли студенти Київської муніципальної академії  музики ім. Р.М.Глієра на концертах «Я-молодий» та «Десь надходила весна».

 – Які стосунки в Павла Тичини були з жінками?

– Особисте життя поета складалось з багатьох перипетій, загадок, суперечностей. Павла Тичину не можна назвати великим ловеласом чи спокусником, але він захоплював жінок. На жаль, чи на щастя сам поет часто симпатизував жінкам, які не відповідали взаємністю. Саме своєму трагічному юнацькому коханню до Поліни Коновал поет присвятив вірш «О, панно Інно!», цикл віршів «Панахидні співи». Перші сердечні рани загоїлись і поет часто захоплювався, закохувався в багатьох жінок – Наталія Коновал (двоюрідна сестра Поліни та Інни), Олена Речинська, актриса Рита Нещадименко, поетеси Олена Журлива та Анжела Віта. Обраницею на все життя стала Ліда Папарук, з котрою познайомився у 1916 році, багато років товаришував і врешті з дружби, підтримки, приязності зародилось їх кохання. Ліричні вірші 50-60-х років всі присвячені Лідії, він називав її “кохана, мила і дружина й друг”. До речі, про особисті стосунки поета, можна дізнатися завітавши до нашого музею на театралізовану екскурсію “Самотна ти, самотний я” та “Київська Пенелопа”.

– Безпосереднім об’єктом вашого наукового дослідження є інтимна лірика поета. Яка з поезій Тичини є перлиною світової та української лірики?

– Досить важко знайти мірило, котрим можна визначити перлину в творчості поета. Якщо визначити таким мірилом популярність в мережі Інтернет серед численних відео та аудіо-записів з декламуванням, піснями, то найпопулярнішими ліричними поезіями є “О, панно Інно”, “Ви знаєте, як липа шелестить”, “Десь на дні мого серця”. Ба навіть серед колективу музею немає двох людей з однаковою улюбленою поезією.

 – Розкажіть про команду Музею? Як ви знаходили однодумців?

 – Всім нам відомо, що найприємніше працювати у колі однодумців. За останні п’ять років в музеї сформувалась потужна команда, в якій кожний на своєму місці і вміє вміло втілювати свої знання на практиці. Справді співробітники змінювались, йшли на інші роботи та посади, але з нами залишились ті, хто всією душею вболіває за музей і прагне розкрити широкому загалу непересічну постать Павла Тичини.

– Які організації залучаєте до співпраці у ювілейний рік? Журнал “Дніпро” започаткував з  з музеєм проєкт “Тичині-130”. Як ви оцінюєте подібну співпрацю?

– Організацій та установ, які вже долучилися до святкування або приєднаються упродовж року досить багато. Не хочеться нікого образити чи випадково забути, тому думаю буде доцільним назвати деякі організації, проекти з якими вже відбулись. А саме Національна спілка письменників України, Центральна районна бібліотека Дніпровського району ім. П.Тичини, Бібліотека 115-ть для дітей, Центральна районна бібліотека ім. А.П.Загребельного, журнал “Дніпро”, Київська муніципальна академія музики ім. Р.М.Глієра, Фаховий коледж технологій та дизайну КНУТД, кафедра теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, газета “Вечірній Київ”, UA:Суспільне та Радіо Культура, а також хочу окремо відмітити подругу нашого музею, куратора виставок Валерію Пітеніну з якою ми реалізувати вже багато виставок і плануємо наступні.

Та все ж одним із значних онлайн-проектів є «Тичині-130», який ми реалізуємо спільно з журналом “Дніпро”. Проект масштабний і триватиме цілий рік. Він включає дві складові інтерв’ю, які бачать всі охочі та онлайн-лекції на платформі Google meet, де відбуваються справжні дискусії та обмін думками.

Колаборації та співпраця в сучасному світі створюють неймовірні продукти, от і наш спільний проект «Тичині-130» актуальний, цікавий та необхідний. Я високо оцінюю нашу роботу з Вами, пане Ярославе, та журналом “Дніпро”.

– Хто окрім нас із Вами популяризує постать Тичини в Україні? Можете назвати цікаві й популярні проєкти?

– Своїм існуванням та діяльністю популяризують Павла Тичину такі державні заклади, як наш музей, Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Центральна районна бібліотека ім. Павла Тичини в місті Києві. Не забувають про поета і в Чернігівському обласному інституті після дипломної освіти ім. К.Д.Ушинського. Когорта сучасних українських музикантів використовують творчість П.Тичини для створення музичних проектів серед них: The Doox, Dakh Daughters Band, Марія Бурмака, СЕСТРИ: ТЕЛЬНЮК, Теорія простору, Хорея Козацька, Мертвий півень та інші. А соліст колективу “Гич Оркестра”  Мар’ян Пиріг присвятив цілий музичний альбом  “Поетичний”. Не оминають творчість Павла Тичини й сучасні літературознавці, які присвячують йому компаративістичні, текстологічні, біографічні тексти. Матеріали про його життя та творчість можна знайти на сторінках  “ЛітАкценту”, “Амнезія”, “Чтиво”, “Критика” та інших газетах та журналах.  Про Тичину можна не тільки почитати, а й подивитись відео на численних YouTube-каналах: WiseCow, Мистецький Арсенал, особисті канали літературознавців. Окремо хочу виділити проект який популяризує українську культуру та літературу MarmurStor він поєднує блог, онлайн бесіди, лекції, оффлайнові поетичні читання та крамничку стильних речей. Завдяки  їх аккаунту в Instagram можна не тільки читати поезію, прозу, а й виділятись з поміж інших.

– Наостанок. Яка ваша формула популяризації митця в сучасних умовах?

– Формула популяризації проста: не потрібно нічого приховувати. Тільки перевірені правдиві факти про митця, плюс, вміння спонукати читача, відвідувача замислитись. Презентувати його непросто, як персонажа з книги або певний штучно створений образ, а як живу людину з інтересами, почуттями, страхами, болями всім тим, що створювало феномен поезії Павла Тичини.

Спілкувався Ярослав Карпець

На банерах відображені спільні онлайн-події журналу “Дніпро” та Літературно-меморіальним музеєм-квартирою П.Г.Тичини в Києві. Це “Соняшні кларнети: Феєрія духу Павла Тичини (130 років із дня народження)” та “Уже світає, а ще імла…”. Розповідь про другу поетичну збірку Павла Тичини (до 130-ої річниці).