15 січня у столичному театрі “Актор” відбувся показ вистави “Приємна несподіванка” (режисерка – Ольга Гаврилюк) за п’єсою “Візити до містера Гріна” (1996). Це бестселер американського драматурга Джефа Барона. П’єса підіймає актуальні питання сексуальної орієнтації та класичні питання вірності та любові, національної самоідентифікації.
За сюжетом виставу можна назвати ліричною комедією, де грають лише два актори, один із яких відомий своєю грою у кінострічках “Свінгери”, “Слуга народу”, “Мажор” Олексій Вертинський. У центрі уваги самотній дід містер Грін, якого навідує 29-річний Рос Гардінер (Артем Ємцов), який за сюжетом збив Гріна на авто. Суддя Хьюгер постановив Росу доглядати потерпілого як покарання за цей випадок. Тож Рос навідує старого, приносить йому продукти, прибирає в квартирі. І дізнається, що зовсім нещодавно цей стариган втратив свою дружину Єтту.
У виставі взаємодіють один з одним набір знаків як вербальних, так і не вербальних (у центрі уваги – елементи одягу, а активна жестикуляція постає як окремий світ метатекстів, які потребують потрактування). Велику роль відіграє елемент переодягання. По-перше, весь простір квартири заповнений одягом місіс Грін, якої вже немає, її образ часто постає перед глядачем зі слів містера Гріна. Він розповідає про те, як вона доглядала та піклувалася про нього та їхній побут. По-друге, сам містер Грін приміряє то перуку, то хустку.
Крім того, є безліч ліричних моментів у виставі, але таких, що не позбавлені комічності. Наприклад, Грін розповідає, як познайомився зі своєю Єттою в черзі до туалету. Вони жили в комуналці, де одна вбиральня була на 30 людей, Єтта поступилася Гріну своєю чергою: “Я же вижу, Вы давно танцуете, идите первым”.
У містера Гріна нестерпний характер, тож із Росом вони постійно сваряться. Але разом із тим і розмовляють про сокровенне. Містер Грін робить для Роса короткий дискурс в історію про єврейський народ, в тому ж числі гонінь та еміграцій, коментуючи: “Быть евреем очень сложно”. Рос, у свою чергу, довіряє Гріну свій секрет, зізнається в тому, що він гомосексуаліст, “фейгеле” (єврейське прізвисько) та цей факт одного разу вплинув на його спілкування з сім’єю.
Так чи інакше, обидва вони зіштовхуються з соціальними умовностями. У виставі ідеться про те, що нацисти знищували і євреїв, і гомосексуалістів. Геї та євреї протиставляються та порівнюються. А містер Грін не спілкується з дочкою, через те, що та вийшла заміж не за єврея, тоді як Рос не може спілкуватися зі своїми рідними, які скептично ставляться до геїв. Та все це відходить на задній план, коли мова йде про любов. Але не будемо видавати всіх нюансів вистави та скелетів у шафі Гріна та Роса.
Вистава має відкритий фінал, а гра Олексія Вертинського та Артема Ємцова не лишає нікого байдужими.
