Чому Малевич намалював квадрат – і він художник, а якщо я намалюю квадрат – то я не художник? Тому що перш ніж створити квадрат (і філософію до нього), Малевич опанував академічний живопис. Тільки знаючи попереднє, можна винайти нове. Тільки ставши фахівцем академізму – можна його заперечити.
Квадрат не з’явився нізвідки. Шлях до супрематизму був таким: реалізм → імпресіонізм → кубофутуризм → супрематизм.
Перші картини Малевича були реалістичними. Взагалі його зацікавлення живописом виникло через те, що Малевича вразила реалістичність картини, побаченої під час подорожі з батьком до Києва. Після того він взявся «старанно писати пейзажі з лелекою та коровами вдалині» (цитата з автобіографії). В 16-17 років (1895-1896 роки) Малевич навчався в Київській рисувальній школі. Його вчителем був Микола Пимоненко, автор картин на сільську тематику. Твори Малевича того періоду не збереглися, однак можна поглянути на пізніші картини з елементами реалізму. Звичайно, це не «чистий» реалізм, однак уявлення про художника-реаліста складається:
«Портрет ударника», 1932
«Портрет матері», 1932
Наступним етапом у творчості Малевича був імпресіонізм – напрям, за допомогою якого митці передають особисті враження від дійсності, миттєві відчуття та мінливі переживання. Це останній напрям, пов’язаний з реалізмом, і перший, пов’язаний з модернізмом. Технікою імпресіонізму Малевич остаточно оволодів під час навчання у художника Федора Рерберга у Москві (в 1907-1910 роках).
«Буковий гай», 1905
Імпресіонізм для Малевича став першим кроком до свободи. Художник зрозумів, що образ на полотні може суттєво відрізнятися від реального предмету в житті. Образ може бути витвором уяви художника, передавати суб’єктивні враження. Це було усвідомленням безпредметності живопису, розумінням, що витвір мистецтва не обов’язково має зображати реальний предмет.
«Пейзаж», 1906
Пізніші імпресіоністичні роботи:
«Яблуні, що цвітуть», 1930
«Пейзаж недалеко від Києва», 1930
Далі у картинах «Відпочинок» та «Автопортрет» Малевич робить перші кроки в бік абстрактного мистецтва.
«Відпочинок», 1908
«Автопортрет» цікавий тим, що художник намалював себе одночасно молодим і старим за допомогою кольорової гами. Ліва частина портрету – «молода», а права – «стара».
«Автопортрет», 1910
Подальші творчі пошуки привели Малевича до такого неординарного напряму, як кубофутуризм. Кубофутуризм – це авангардний напрям, що поєднав у собі французький кубізм та італійський футуризм. Це був синтез фігури й динаміки. До кубічної конструкції додався футуристичний рух.
«Збір жита», 1912
«Жінка з відрами», 1912
З імпресіонізму Малевич взяв ідею кольору. З кубізму – принцип контрасту. Мається на увазі контрастність і на самій картині, і разючий контраст між зображенням на полотні та дійсністю. Кубофутуризм додав динаміки. «Політ» супрематичних фігур, їхня «невагомість» на білому тлі – результат осмислення кубофутуризму.
Останнім кроком на шляху до супрематизму була постановка опери Михайла Матюшина та Олексія Кручоних «Перемога над Сонцем» у 1913 році. Малевич працював над ескізами декорацій і костюмів до постановки. У цих ескізах вперше виникло зображення чорного квадрата – поки що як декоративного елементу.
В опері квадрат означав перемогу активної людської творчості над пасивною формою природи, адже він закриває сонце. А біле обрамлення символізувало сонячні промені, які пробивається. Картина «Чорний квадрат» з’явилася через два роки – у 1915.
І постав супрематизм.
Cупрематизм у кольоровому плані пройшов еволюцію: чорно-білий, кольоровий, білий. Саме за кольоровими ознаками і прийнято виділяти три стадії супрематизму.
Влітку 1915 року Малевич раптово замалював кольорову композицію чорним чотирикутником. З «Чорного квадрату» (насправді – чотирикутника, бо жодна зі сторін не паралельна ні іншій стороні, ні стороні квадратної рамки, якою обрамлена картина) і постала перша, чорна (або чорно-біла)стадія супрематизму. Квадрат став основою для вираження безпредметності, його можна назвати шаблоном для майбутніх супрематичних робіт.
Триптих, 1915
Картини «Чорний квадрат», «Чорний круг» і «Чорний хрест» складають триптих. Це три еталонні форми, що символізують ускладнення супрематичної системи, розвиток від найпростішої до більш складної форми (хрест складається з п’яти чотирикутників).
У тому ж 1915 році Малевич написав «Червоний квадрат», і з цієї картини почалася кольорова стадія супрематизму. Червоний послужив знаком колірності загалом.
«Червоний квадрат», 1915
Після червоного Малевич ввів синій та жовтий, а потім і «другорядні» кольори. На цьому етапі утверджується початкове значення терміну «супрематизм» – домінування кольору в новому напрямі. Також ускладнилася композиція робіт.
Супрематичні композиції, 1915-1916
На третій стадії супрематизму зникає колір. В середині 1918 з’явився «Білий квадрат» або «Біле на білому». «Білий квадрат» став вершиною безпредметності. Білий колір – це порожнеча та чистота, вакуум. Біле на білому – абсолют на абсолюті. Якщо довго дивитися на картину – контури фігури поступово зникають, і глядач опиняється наодинці з чистим полотном – з білим світлом, вічністю, спокоєм та свободою.
«Білий квадрат», 1918
«Білим» супрематизмом Малевич звів мистецтво до абсолютного нуля. І мистецтво загалом, і сам супрематизм зокрема.
Після третьої стадії супрематизму Малевич повернувся до фігуративного живопису. Фігуративне мистецтво – це напрям, твори якого зберігають подібність до реальних об’єктів. Тепер у творчості Малевича супрематичним залишається тло, а на тлі з’являються людські фігури або будинки.
«Пейзаж з білим будинком», 1929
Однак навіть з поверненням до фігуративності Малевич не відкидає геометризм та насиченість кольорів. На супрематичному тлі митець творить ті ж самі яскраві геометричні фігури, тільки тепер вони нагадують силуети людей. Постаті статичні, картинам притаманна іконічна композиція. Люди на полотнах – без облич, повністю позбавлені індивідуальності.
«Спортсмени», 1930-1931
Також у творчості Малевича відбився голодомор 1932-1933-х років: на малюнку олівцем, відомому під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, обличчя яких замінені на серп і молот, хрест і труну. В ці роки супрематичні фігури набули абсолютно нової символіки. Це були картини протесту, тому майже всі твори того періоду навмисно неправильно датовані – підписані більш ранніми роками.
«Де серп і молот, там смерть і голод»
На картині «Селяни» постаті селян на промовистому жовто-блакитному тлі зображені без рук. Відсутність рук – не данина геометризму, а прозорий натяк на результат колективізації українського села.
«Селяни», 1932
Також тема голодомору прослідковується у картині «Людина, що біжить» 1932-1933 років створення:
«Людина, що біжить», 1932-1933
Власне ж супрематизм, зникнувши з живопису, трансформується та переходить в інші види мистецтва. З часом учні та послідовники Малевича модифікували супрематизм у новий стиль – конструктивізм. Замість інтуїтивізму ствердилася логіка конструкцій. Геометричний конструктивізм поширився на архітектуру, книжкову графіку, розписи порцеляни та текстилю, плакатне мистецтво.
Такий вигляд має конструктивістська архітектура
Завдяки супрематизму інші види мистецтва звернули увагу на поєднання кольору й форми. Так супрематична теорія стала основою для конструктивістської практики.
