У Музеї історичних коштовностей України є можливість споглядати за виставкою “Пектораль. Знахідка століття”. А головне – побачити на власні очі справжню скіфську пектораль та “проникнутися” її красою і величчю. Виставка триватиме до 31 січня 2022 року. 

 

Музей історичних коштовностей розташований за адресою вул. Лаврська, 9, ця виставка в корпусі 12 на другому поверсі. Цьогоріч маємо ювілей: 50 років з тих пір, як археолог Борис Мозолевський знайшов унікальні експонати у кургані Товста Могила (Дніпропетровська область). Серед них і золота пектораль. 

Фото із “музейного” сайту

 

Ця виставка – можливість для кожного відчути себе причетним до історії України, її степових просторів зі скіфськими курганами. Тут є цитати з археологічного щоденника Мозолевського та світлини. Окрім пекторалі тут можна побачити деталі поховального кортежу, предмети оздоблення возу, декоративні елементи вуздечок. Це все артефакти, знайдені у кургані Товста Могила. 

 

 

 

Фото із “музейного” сайту 

 

Оригінал пекторалі було знайдено у похованні скіфського очільника. За своїми художнім складником, технічним виконанням та смисловим навантаженням вважається одним із найяскравіших світових шедеврів часів античності. 

 

 

АртМес не може, звісно, зупинитися лише на анонсі події. Нумо трохи вирушимо в історію та зануримося в сенси, що закладені в пекторалі. 

 

Трішки історії скіфського поховання 

 

Серед усіх досліджень, що побутують немає консенсусу щодо точної локацію, яку можна вважати батьківщиною скіфів. Так, вони прийшли на територію нашої держави в 7 ст. до н. е. Населяли землі від Дунаю на заході до Дону на сході. Але саме в українських степах набувають найбільшого розквіту, де археологи знаходять безлічі курганів. 

 

У 1971 році експедиція на чолі з Борисом Мозолевським віднайшла багато цінних експонатів у кургані Товста Могила, біля міста Покров. 

 

Щодо самого поховання немає єдиної думки, хтось вважає, що це був скіфський правитель, а хтось, що курган замалого розміру, як для якогось великого очільника. Разом із ним тут поховані були його дружина, слуги, декілька коней та мала дитина. Згідно з уявленнями скіфів вона була певним медіатором між двома світами: земним та потойбічним та могла полегшити перехід в інший світ. Загалом таке поховання щось нагадує? Вірно, Давній Єгипет. Рухаємося далі. 

 

Пектораль та її символіка 

 

Пан Борис знайшов пектораль у коридорі (який називався дромосом), що веде до поховальної камери. Поруч із нею – залізний меч. Пектораль пролежала більше двох тисяч років там, де її поклали. 

 

Одна із теорій – пектораль та залізний меч тут не випадкові, вони оберігали скіфську сім’ю від непроханих гостей та були символом міці. 

 

Американський науковець Вольф Рудольф налічив близько 160 скульптурних зображень на пекторалі, серед них люди, різноманітні тварини і рослини. Деякі з них були втрачені ще до моменту, як потрапили до поховання. Тобто пектораль активно носили на грудях. 

 

А далі безліч версій про те, що на ній відображено і які сенси. 

 

Умовно пектораль поділена на три рівні, розділені джутами. На верхньому рівні, за однією із версій, зображено два чоловіки, які тримають шкіряну сорочку, що слугувала предметом військового одягу скіфів. 

 

Середній рівень – орнаментальний, тут рослини та птахи. Деякі дослідники вважають, що йдеться про своєрідне уявлення Дерева Життя скіфів. Певне уявлення про світобудову. 

 

Але спробуємо поглянути ще трохи уважніше саме до цієї смуги, рівня.  

Так, ми дійсно бачимо плетіння рослинного характеру, але окрім цього і спіралі. Тепер згадаємо трипільську культуру: 

Зі скіфської пекторалі

 

Це спіраль часу за значенням у трипільців

 

Зі скіфської пекторалі

 

а це – нескінченність людського буття, Трипілля

 

Саме в останній знак нескінченності “вплетені” рослинні елементи. 

 

Тобто повернімося назад. “Зверху” пекторалі – чоловіки. Далі – пласт про нескінченність буття, коловорот життя і смерті, віру в те, що за смертю слідує ще щось. Що лише кінцем існування на Землі твоє буття не завершується. Що ж знизу пекторалі? 

 

Нижня частина – це комахи, кабани, собаки, різноманітні тварини. Є сцена нападу хижаків на коня. Її трактують теж по-різному, пов.язуючи з чергуванням дня та ночі. 

 

Ці три рівні, смуги пекторалі, вважаються відображенням трьох світів. Традиційно, для більшості давніх цивілізацій було уявлення про світобудову втілене в Дерево Життя, де ця троїстість відображена. Земний світ з людьми, окремо тварини або поруч, верхній світ – птахи та Вирій (для українців характерно) або Небесне, нижній – найчастіше, змія, як Підземний світ. Тут у пекторалі “своє” бачення скіфів того, що їх оточує та відображення певної духовності. Чи спроби її осягнути. 

 

Можна вішати різні “лейбли” та багато дискутувати щодо кожного із більше ста елементів пекторалі. Але єдине, з чим не посперечатися – це її потужні сенси та енергетика. Тому не випадково в коридорі до похованої сім’ї цього кургану – пектораль та меч. 

 

Щодо середньої смуги пекторалі складно промовчати і не будемо. Поглянемо на українські народні рушники? 

Рушник вишитий. Домоткане конопляне полотно, гарус; рушникові шви. с.Антипівка, Золотоніський р-н, Черкаська обл. Поч. ХХ ст. 268х44. КН-683. Музей ім. І. Гончара 

 

Ближче. 

 

Рушник, вишитий – “дерево”. Домоткане конопляне полотно, заполоч; рушникові шви. Черкаська обл. Кін. ХІХ ст. 292х45. Музей ім. Івана Гончара 

 

Ближче. 

 

А тепер – поглянемо до народної кераміки.

 

Друшляк керамічний, рожевого черепка, полив’яний. с.Головківка Чигиринський р-н Черкаська обл. Серед. ХХ ст. Музей імені Івана Гончара. 

 

Ближче знову. 

 

Кахля керамічна. Глина; формування, штампування. Черкаська обл., Уманський р-н. XVIII–ХІХ ст. Музей імені Івана Гончара. 

 

Ви теж це все бачите? Без пояснень? 

 

Навколо нас – багато кодів, що потребують дешифрування. І якщо заглиблюватися в історію України не лише з погляду “хочу знати всі події”, а з позицією “бажаю осягнути сенси”, то можна відкрити для себе зовсім інший сакральний світ. І “потонути” в ньому. А ще в повазі до себе та свого народу. 

 

Із шаною. 

Редакція АртМес. 

 

P. S. А коли ти вже в цій “сакральній системі”, смішно, коли хтось зі сторони претендує на чуже. Якщо ви розумієте про що ми))аж надто смішно.

Більше про орнаменти та логографи – у рубриці “Фольклор”. 

 

Підтримати АртМес донатом через PayPal:   [email protected]

Поділитися в: